Святитель Інокентій, єпископ Іркутський походив із старовинного українського шляхетського роду з Волині, який потім переселився на Чернігівщину. Як припускають, народився майбутній святитель в 1680 або 1682 роках на Чернігівщині навчався в Київській академії, яку закінчив 1706 або 1708 р. У 1708 році став ченцем Києво-Печерської Лаври. При постригу одержав ім’я Інокентій. Відразу був висвячений на ієродиякона, потім на ієромонаха. Належав до здібних богословів. У 1710 році за наказом вищої церковної влади призначений викладачем Московської слов’яно-греко-латинської академії і був змушений назавжди покинути Україну. В Академії викладав граматику, філософію, метафізику та моральне богослів’я. У 1714 році його призначено префектом Академії. У 1719 році ієромонаха Інокентія переведено до Олександро-Невської Лаври, що в Петербурзі. В 1721році 5 березня святого Інокентія хіротонізовано на єпископа Переяславського ( на Московщині) з одночасним призначенням до Китаю для проповіді та поширення православної віри. Він мав бути першим православним єпископом в Китаї. Але єпископа Інокентія китайці не впустили до країни. Чекаючи на дозвіл в’їзду до Китаю, святитель Інокентій до 1725 року перебував у прикордонній місцевості Селенгинська, а весною того ж року переїхав до Іркутська, не маючи ще призначення. У 1727 році був призначений першим єпископом Іркутської новозаснованої кафедри. Тут святитель жертовно потрудився понад чотири роки, аж до смерті 27 листопада 1731 року, проповідуючи Христову віру, хрестячи поган, розбудовуючи школи та притягуючи до себе всіх своєю щирістю, доступністю, не користолюбством та іншими чеснотами. В 1764 році його мощі було знайдено нетлінними. Біля них відбувалося і відбувається безліч чудес через які прославляється Бог, Дивний у святих своїх. Пам'ять святителя Інокентія свято шанується православними християнами, особливою і торжественною є вона на Волині, оскільки святитель Інокентій ( Кульчинський) є одним із небесних покровителів Волинської землі. 
