Життя сербського правителя Стефана Бранковича і його сім’ї було сповнене бід і негараздів. Після захоплення Сербії турками в 1457 році середній син тодішнього правителя Сербії Стефан, який вирізнявся лагідним норовом і прекрасним знанням священного Писання, вирушив до столиці Туреччини вслід за сестрою, яка була віддана султану Мураду за жінку. Однак дізнавшись, що турки з фанатичною жорстокістю спалили Милешевський монастир, блаженний Стефан став на захист Сербії від завойовників. Коли ж він одружився на Ангеліні, дочці албанського князя, турки погрожували блаженному Стефану та його сім’ї розправою. З дружиною і трьома дітьми він змушений був переховуватись спочатку, в Албанії, а потім в Італії, де блаженний Стефан і упокоївся.
