У Православній Церкві встановлений звичай на наступний день великих Господніх та Богородичних свят згадувати тих святих, які найближчим чином послужили даній священній події в історії. Так, на наступний день після свята Богоявлення Свята Православна Церква вшановує того, хто послужив справі Хрещення Христового, поклавши свою руку на голову Спасителя. Святий Предтеча і Хреститель Господній Іоан, найбільший з пророків, завершує історію Старозавітної Церкви і відкриває епоху Нового Завіту.
Святий пророк Іоан засвідчив про пришестя на землю Єдинородного Сина Божого, Який прийняв людську плоть. Він сподобився хрестити Його у водах Йордану і свідчив таємниче явлення Пресвятої Тройці в день Хрещення Спасителя. Родич Христа по матері, син священика Захарії і праведної Єлизавети, Предтеча Господній народився шістьма місяцями раніше Ісуса Христа. Ще до його народження ангел Господній промовив до його батька Захарії: «Він буде великий в очах Господніх» (Лк. 1, 15). І він, справді, став великий своїм геройським життям, геройською наукою і геройською смертю. Сам Ісус Христос каже про нього: «Той був світильник, який горить і світить» (Ін. 5, 35). Випрошене молитвами, немовля було сповнене Всесвятого Духа. Святий Іоан в дикій пустелі готував себе до великого служіння строгим життям, постом, молитвою і співчуттям до долі народу Божого. У віці близько 30 років святий Іоан вийшов на проповідь покаяння. Він з'явився на березі Йордану, щоб своєю проповіддю приготувати народ до прийняття Спасителя світу.
За словами церковних піснеспівів, святий Іоан був «світлою ранковою зорею», яка своїм блиском перевершувала сяйво всіх інших зірок і віщувала ранок благодатного дня, освітлюваного духовним Сонцем - Христом. Охрестивши безгрішного Агнця Божого, святий Іоанн невдовзі помер мученицькою смертю, усічений мечем за наказом царя Ірода.
Його життя - це безперервний ланцюг жертви. Він виголошує науку, якої до нього ще ніхто не оголошував: про хрещення і покаяння, про наближення небесного царства, про появу й живу присутність Месії Спасителя. Він указує пальцем на Месію і хрестить його в ріці Йордані.
Св. Іоан Хреститель відважно вказує на всякі людські гріхи. Він сміливо говорить до гордих фарисеїв: «Зміїне поріддя! Хто вам вказав утікати від настигаючого гніву?» (Лк. 3, 7). Він не боїться прилюдно картати гріхи і погіршення царського палацу: Іоан же казав Іродові: «Не личить тобі мати жінку брата твого» (Мк. 6, 18).
Його геройське життя і науку завершує геройська смерть. Він помирає, як воїн у битві і віддає своє життя за найвищі ідеали: службу Богу і своєму народу. Тож по всі часи він був і буде вічним символом героя-борця за те, що святе, Боже, піднесене й вічне.
Молитва до святого Іоана Предтечі
Хрестителю Христів, проповіднику покаяння, не відкинь мене, що каюся, але, з’єднуючись із небесними силами, молися до Владики за мене, недостойного, сумного, немічного і печального, що потрапив у різні біди житейські, змученого хвилюючими думками мого розуму; бо я — вертеп злих діл, зовсім не маю кінця гріховним звичкам, бо розум мій прикутий до земних речей. Що маю робити? Не знаю. І до кого звернуся, щоб спасти свою душу? Тільки до тебе, святий Іоанне, благодаті тезоіменний, звертаюся, бо перед Господом після Богородиці немає більшого від народжених. Ти сподобився торкнутися глави Царя Христа, Агнця Божого, що взяв на Себе гріхи світу. Його ж благай за грішну мою душу, щоб хоч віднині, в одинадцяту годину, я поніс тягар благий і нагороди прийняв з останніми. Так, Хрестителю Христів, чесний Предтече, перший у благодаті, мученику, посників і пустельників наставнику, чистоти учителю і близький Христа друже! Тебе молю і до тебе вдаюся: не відкинь мене від твого заступництва, але підніми мене, що впав у великі гріхи. Обнови душу мою покаянням, як другим хрещенням, бо ти обох начальник: хрещенням омиваєш праотцівський гріх, покаянням же очищаєш кожного скверне діло. Очисти мене, оскверненого гріхами, і допоможи ввійти туди, куди ніщо скверне не входить — у Царство Небесне. Амінь.
