Ці святі мученики постраждали за Христа при імператорі Діоклетіані ( 284-305 рр.) в Севастії, у Вірменії. Серед перших християн, які прийняли тоді муки, був пресвітер Аравійської церкви мученик Авксентій, вкинутий до темниці. Бачачи непохитність християн, градоправитель Саталіона, благородний воєнноначальник святий Євстратій, котрий був таємним християнином, зважився на відкрите сповідання віри, за що був підданий катуванням: його били, надівали залізні чоботи, палили вогнем. Після цих жорстоких мук його спалили, а мученику Авксентію відрубали голову. Побачивши їхню мученицьку смерть, святий Мардарій, котрий був з простого народу, також сповідав свою віру і був повішений вниз головою. Перед кончиною він виголосив молитву6 « Владико Господи Боже, Отче Вседержителю…», яка читається в кінці 3-ої години і на полуношниці. Мученику Євгенію вирвали язик, відрубали руки і ноги і відсікли голову мечем. Молодий воїн святий Орест сповідав себе християнином і за це представ перед судом. Він був засуджений до спалення на розпеченому залізному ложі, куди зійшов укріплюваний молитвою святого Євстратія. Передсмертна молитва святого Євстратія ( « Величаючи, величаю Тебе, Господи…») читається на суботній полуношниці. Пам'ять святих п’ятичисельних мучеників по особливому вшановується Православною Церквою. 
