святих мучениць дівиць Марти і Марії, сестер рідних, благочестям і любов'ю до Христа євангельським сестрам, Марті і Марії, подібних, і брата їхнього святого мученика Лукаріона-отрока. Були ж вони в Азійському краї, у часи ті, в які гнана була Церква Христова від царів і князів, нечестивих ідолопоклонників. Марта і Марія перебували в дівстві, працюючи для Христа, і бажанням бажали, щоб за Нього померти. Трапилося ж нечестивому воєводі іти мимо дому їхнього, і, відчинивши двері дому, возвала Марта з сестрою до воєводи, кажучи: "Ми християнки". Воєвода ж зі слугами на почуте не зважав і мимо йшов. Вони ж знову услід воєводі закричали: "Ми християнки!" Воєвода ж відповів їм: "Прощаю вам задля юности вашої, негоже-бо заморити вас". Свята ж Марта мовила: "О воєводо, смерть мученицька не є смертю, а життям". Це чувши, воєвода розгнівався вельми і звелів взяти їх, вийшла ж і свята Марія і сказала до воєводи: "Те, що сповістила сестра моя, і я говорю". Тоді вийшов за сестрами хлопець малий на ім'я Лукаріон і крикнув: "Як же Марта і Марія говорили, так же і я говорю: "Я християнин". І звелів воєвода повісити їх на трьох хрестах. Стояла ж мати їхня і говорила: "Спасіться, діти мої любі, і прийміть вінець від Христа". І відповіла Марія, на хресті висячи: "Спасенна будь і ти, мати наша з плодом лона твого, бо принесла нас Христові". І пробиті були на хрестах Марта, і Марія, і Лукаріон мечем від спекулятора. 
