Подвизався в монастирі святих князів Бориса і Гліба в місті Турів. Ведучи життя на самоті, святий - через старість та внаслідок колишніх важких робіт - часто хворів. Одного разу, коли святий дуже страждав від хвороби й лежав у келії знемагаючи від спраги, він звернувся про допомогу до святих страстотерпців Бориса і Гліба. На третій день преподобному Мартину явились святі князі: напоїли стражденного подвижника й зцілили його від хвороби. Упокоївся преподобний Мартин близько 1146 року. 
