Навіть для поета, який жив ще за часів царської Росії, це було «давно». «Давно», бо за короткий час настала вже зовсім інша епоха. Росія відійшла від Бога і була покарана за це. Адже вона зрадила на смерть царя Миколу Другого над яким було здійснено таїнство помазання на царство. Для останнього імператора служіння Вітчизні було невідривним від служіння Богу. Під час його правління зросло число храмів і монастирів. За Миколи Другого було прославлено вісім святих, серед яких і преподобний Серафим Саровський. Царська сім'я також отримала свої нетлінні вінці Христової слави. Не так давно вона була приєднана до лику святих. 
